- пилюка
- -и, ж., розм.Те саме, що пилюга.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пилюка
Смотреть что такое "пилюка" в других словарях:
пилюка — [пиел у/ка] кие, д. і м. л у/ц і … Орфоепічний словник української мови
пилюка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
пилючка — и, ж. Зменш. пестл. до пилюка … Український тлумачний словник
порохня — і/, ж. 1) Середина трухлявого або гнилого дерева; потерть, труха. || Сипка маса решток чого небудь зотлілого, подрібненого і т. ін. 2) перен., зневажл. Про що небудь старе, нецінне, непотрібне. || лайл. Про дуже стару або нікчемну людину. 3)… … Український тлумачний словник
пил — I (дрібні частинки ґрунту, що зависають у повітрі / вкривають якусь поверхню), порох, порохнява, порохня, порохно; пилюга, пилюка, пиляка (густий); кура, курява, курище, кіптява, кіптяга, кіптюга (перев. у повітрі), кушпела (як стовп) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
